Коли життя Марти значно сповільнилося через пандемію та декретну відпустку, вона задалася питанням: «А що мені було б цікаво робити?» Відповідь для себе знайшла у темі екології.

Вперше Марта всерйоз замислилася про це, коли у Львові гостро постала проблема вивозу сміття і всюди в місті стояли переповнені баки для відходів. Коли подорожувала Європою, бачила навколо себе людей, для яких відділяти скло від пластику і паперу — норма життя. А тоді, маючи перерву у роботі, почала займатись цим питанням ґрунтовно: читати книжки і дослідження, самій сортувати відходи. Набравшись досвіду, Марта принесла філософію екосвідомості на роботу і в новий житловий комплекс, де оселилася: і там, і там відкрила пункт сортування сміття.

Ця стаття входить до серії матеріалів про корпоративну соціальну відповідальність у SoftServe. Щоб дізнатися більше про нашу роботу у галузі КСВ, переходьте за посиланням.

/uploads/stories/yes-im-but-a-drop-in-the-ocean-dot-but-drop-by-drop-the-water-grinds-the-stone-dot-building-an-effective-eco-community-in-a-corporation/marta.jpg?1653510004630

Фото пластику в океані вже не чіпляють. Як пояснити людям, чому екологічні проблеми стосуються кожного

МАРТА ПЕТРИЧКОВИЧ | PROJECT MANAGER

На опитування і пропозицію Марти у фейсбук-групі ЖК про організоване сортування сміття відреагували 150 людей.

«Найголовніше, що я усвідомила, допомагаючи людям відповідальніше ставитися до довкілля: у кожного своя мотивація, тож і підхід має бути різним. Одним сусідам я пояснювала, що за здачу відходів на переробку можна отримати кошти і на додачу — зменшити кількість змішаних відходів, за вивіз яких жильці платять гроші. Людей з «бульбашки» мотивувала тим, що так вони генеруватимуть менше сміття», — пояснює Марта.

За отримані з переробки гроші мешканці планують купити саджанці дерев чи відремонтувати щось — словом, пустити на благоустрій. Кількість змішаних відходів у будинку знизилася на пʼять відсотків, при тому, що багато сусідів роблять ремонт і щодня виносять чимало будівельного сміття.

Успіх сортувальні надихнув людей: до Марти почали долучатися інші мешканці, ідею підхоплюють нові сусіди, натхненні починати життя на новому місці з новими звичками. Врешті, до Марти звернулися жителі іншого будинку, аби допомогла їм з організацією такого ж простору. Тепер Марта хоче зустрітися з міською адміністрацією, аби запропонувати робити це централізовано на рівні міста і своєю маленькою історією успіху надихнути на зміни весь Львів.

«Щодень сміттєвоз забирає з нашого комплексу чотири баки відходів. Вони зникають з наших очей, ми більше їх не бачимо, але вони ж не розчиняються у повітрі — сміття їде в поле, в ліс і там лежить. Я не хімік і не біолог, але якщо логічно подумати: навіть органіка гниє довго, а ми викидаємо метал, пластик, а вони не можуть просто перегнити і розчинитись», — пояснює Марта.

Аби відчути вплив екології на власне життя, достатньо подивитись на те, що відбувається зі сміттям у твоєму місці проживання, впевнена жінка. Зазначає, що фотографії з горами пластику, що плаває в океані, її не чіпляють: це здається чимось далеким і нереальним.

Натомість коли сама долучилася до екопікніка, що його організувала ініціатива Chysto.de на Вільшанському водосховищі у Карпатах, то була шокована настільки, що це видовище досі стоїть перед її очима.

«Там люди з сіл викидають сміття просто в річку, в них є навіть така приказка: вода все забере. Річка все несе вниз до водосховища, яке називають карпатським морем, формуючи острови пластику. Я спочатку здалеку подумала, що то сніг, але надворі була осінь. Ми прибирали те сміття, сортували, я запостила відео, і багато знайомих писали, що вони вражені й хочуть і самі щось робити. І десь такі різні точкові розмови, фотографії, відео надихають людей на зміни, вони переосмислюють свої дії, своє споживання і загалом поводження з відходами», — розповідає активістка.

Також у процесі Марта усвідомила, що критика і непрохані поради — найгірші помічники, коли хочеш, аби твої слова дійсно мали вплив на людей.

«Мені часто кажуть: «Марто, ти крапля в морі». Так, я крапля в морі, але крапелька до крапельки — і, як каже моя прабабця, вода камінь точить. Я сама в цьому переконалася. Якщо те, що ти робиш, тебе драйвить на 100%, це не залишить байдужими й інших. Вони заряджаються твоєю енергією, твоїми ідеями і так само починають думати, робити».

Ці ідеї врешті Марта принесла до SoftServe.

Бути екофрендлі — це всесвітній тренд, який варто підтримувати.

Як це відбувається у SoftServe

Марта приносила турботу про довкілля у SoftServe потроху, маленькими кроками. Спочатку допомагала встановлювати смітники для сортування відходів на кухні. Тоді провела вебінар для колег, де розповіла про те, що відбувається з відсортованим сміттям, бо ж багато хто не вірить, що в роздільному зборі є якийсь сенс. Про важливість цієї маленької, але значущої звички вона терпляче пояснює усім співробітникам — колегам по цеху, прибиральницям, охоронцям.

SoftServe почав співпрацювати з кількома екологічними організаціями, серед яких і Zero Waste Lviv. Разом вони запустили калькулятор, який рахує вигоду від використання багаторазових засобів гігієни.

«Інші компанії робили такі додатки, в яких ти відзначаєш прибирання сміття. Таких ініціатив дуже багато і, мені здається, їх буде більшати. Завдяки технологіям можна наглядніше, візуально, з фактами показати усілякі важливі речі, є можливість формувати якісь ком’юніті, мати взаємозв’язок між людьми», —  пояснює проджект-менеджерка.

Є й інша проблема: блокноти і ручки, які роздають на івентах, одноразовий посуд на кухнях. І цього не викоренити за один день. Але SoftServe, як і інші компанії, намагається робити перші кроки: заохочує співробітників приходити до кулерів з водою зі своїми чашками, давати на конференціях олівці чи паперові ручки.

Марта переконана, що це всесвітній тренд, який варто підтримувати, і радіє, що компанія йде йому назустріч.

«А якщо глобально, це насамперед наше здоров’я. В Пекіні багато людей постійно ходять в масках, бо в них дуже забруднене повітря. І це насправді далеке майбутнє, яке може чекати й нас. У компанії розуміють: наше несвідоме поводження з ресурсами — це, у перспективі, погане здоров’я в людей, компанії доведеться більше витрачати на соціальні пакети. Та в SoftServe дуже свідомі люди, тут не йдеться про якісь матеріальні речі, а більше про цінності. Треба після себе лишити позитивний вплив», — переконана Марта.