У чому сенс технологічного волонтерства і як зібрати команду для роботи над неприбутковим проєктом. Розповідає SVP of Technology у SoftServe Дмитро Іванов.

Ця стаття входить до серії матеріалів про корпоративну соціальну відповідальність у SoftServe. Щоб дізнатися більше про нашу роботу у галузі КСВ, переходьте за посиланням.

Як з'явився Оpen Tech

Як і більшість процесів, що складають корпоративну соціальну відповідальність компанії, основи роботи проєкту Оpen Tech були закладені від початку існування SoftServe. Оскільки засновники та працівники компанії мали близькі зв’язки з локальними спільнотами, регулярно виникали розмови про те, як компанія може допомогти різним суспільно важливим ініціативам.

Наприклад, обласна рада не завжди могла виділити бюджет та людей на створення якогось інформаційного ресурсу, а людям він був дуже потрібен.

/uploads/stories/when-we-do-something-together-it-builds-mutual-trust-dot-and-this-is-what-business-is-built-on/divanov---2021.jpg?1654202262500

Поки такий проєкт вдасться реалізувати, мине чимало часу. А у наших працівників завжди було бажання допомагати і щось робити. Завжди була певна кількість людей, хто мав трохи вільного часу. Або ми наймали кілька людей наперед, знаючи, що в перспективі є ймовірність такого типу волонтерської роботи. Є люди, які досить сильно завантажені, але в них є внутрішнє бажання займатись чимось, що може щось покращити або змінити.

ДМИТРО ІВАНОВ | SVP of TECHNOLOGY

Раніше робота над подібними волонтерськими проєктами була не системною і не структурованою: надходив запит на проєкт, який потрапляв до того середовища, яке могло якось цей запит задовольнити. Поступово кількість подібних запитів зростала — і, відповідно, зростала потреба вдосконалити роботу над ними.

Так виник Оpen Tech: програма, що об’єднує проєкти, які компанія готова підтримати на волонтерських умовах, і людей, які готові працювати над ними.

«Є кілька джерел, звідки до нас потрапляють проєкти. По-перше, завдяки мережі стейкхолдерів самої компанії, які продовжують пропонувати їх. По-друге, ми почали самі проактивно шукати партнерів, з якими хочемо попрацювати, самі будуємо цю екосистему. По-третє, наші працівники можуть прийти до нас з пропозиціями — вони знають, де потенційно може бути потреба в нашій допомозі, і подають заявки», — каже Дмитро Іванов.

Серед проєктів Open Tech, якими компанія особливо пишається, — «Зерна правди», який поширює інформацію про Голодомор і допомагає збирати гроші на потреби благодійного фонду Музею Голодомору.

Як працює Оpen Tech

«Ми мали зрозуміти, чим цей напрям буде займатись, за що ми беремось, за що — ні. Треба було збагнути, як Open Tech вплітається у загальну програму нашої роботи та інші напрями. Які проєкти ми хочемо брати, якого типу людей треба запрошувати для їхньої реалізації», — розповідає Дмитро Іванов.

У підсумку правила Open Tech стали такими:

винятково некомерційні проєкти;
не пов’язані з релігією та політикою;
можуть бути проєкти для представників влади, але не на тендерній основі;
у фокусі — проєкти для громадських організацій, благодійних фондів, присвячені освіті та/або охороні здоров’я.

«Ми зрозуміли, що не можемо забезпечити високотехнологічні, тривалі та дуже складні проєкти. Адже що більший проєкт, то більше відповідальності, очікувань, і втілити це винятково на волонтерстві не так вже й просто», — додає Дмитро Іванов.

Відповідно, проєкти на базі Open Tech розраховані на один-два квартали, а до їхніх команд входять троє-п'ятеро людей. Коли SoftServe завершує роботу над проєктом, його передають партнерській організації, яка й відповідає за його запуск. Компанія не займається хостингом, маркетингом чи контентом — це залишається відповідальністю партнерів. Крім цього, факт співпраці показує готовність партнерів разом працювати над проєктами і розділяти відповідальність за них.

Наразі в Open Tech є кілька людей, для кого це є постійною та оплачуваною роботою. Уже до них долучаються волонтери, адже вони паралельно мають ще й комерційні проєкти. Крім цього, щоб продовжувати працювати, людина має бачити невеликі успіхи в процесі реалізації проєкту. Якщо ж втілення задачі розтягується, ці успіхи стають помітні або раз на квартал, або лише в самому кінці.

Одна з місій Оpen Tech — залучати людей, які прагнуть змін, маючи час і певні навички. Зрештою ми зрозуміли, що лише волонтерських зусиль нам не вистачить. Команда тільки з волонтерів добре працює лише на дуже короткострокових проєктах. Це можна порівняти з розпалюванням вогнища: що менші гілочки, то менше горітиме вогонь, бо вони дуже швидко згорають.

Як зібрати команду для такого проєкту

На старті команда складається з бізнес-аналітика та архітектора, які мають сформувати візію та рішення. Паралельно в команду шукають проджект-менеджера та дизайнера серед СТО компанії.

Далі проєкт реєструється на сайті, де оголошують набір на волонтерські позиції. Якщо ж волонтерів, які приходять через сайт, бракує, їх починають шукати серед мережі волонтерів, які раніше працювали над схожими проєктами і які мають відповідний досвід. Якщо ж це не допомагає, запрошують тих працівників, які зараз мають час поміж своїми проєктами.

Плани та перспективи Оpen Tech

У майбутньому компанія планує розвивати напрям Open Tech разом із комерційними партнерами — спільно втілювати їхні CSR-проєкти.

«Я сподіваюсь, що подібні спільні проєкти допоможуть вибудувати надійніші, міцніші стосунки з нашими клієнтами. Адже коли ми робимо щось разом, це вибудовує комунікацію та взаємну довіру. А вже на цьому будується бізнес», — каже Дмитро Іванов.

Крім цього, у планах компанії — розширити географію подібних проєктів, де раніше SoftServe ще не працював. А також це дозволить залучати додаткових експертів.

Навіщо компанія займається технологічним волонтерством

«Для людини, компанії чи команди треба мати ціль, яка буде підкріплена якоюсь цінністю, користю від того, що ти робиш», — переконаний Дмитро Іванов.

На думку спеціаліста, будь-які речі — комерційні чи волонтерські — необхідно робити усвідомлено і розуміючи, яка від них може бути користь.

«Ми завжди це робили у нашій професійній діяльності і розуміли, що допомагаємо бізнесам оптимізовувати процеси, ставати сучаснішими, знаходити нові бізнес-моделі. А потім ми збагнули, що можемо приносити цінність ще й без комерційної діяльності».

Окрім цього, працівники та клієнти відчувають більшу прив’язаність та лояльність до компанії, яка займається суспільно корисною справою. Тож і репутація на ринку значно покращується.