З кожним роком необхідність та популярність ІТ-освіти зростає: технології розвиваються, технологічні компанії стрімко ростуть і потребують нових фахівців. Але не для всіх така освіта доступна. Благодійний проєкт компанії SoftServe ІТ-Школяр працює над тим, щоби діти зі шкіл-інтернатів та дитячих будинків сімейного типу змогли зробити свій перший крок до ІТ-освіти.

Ця стаття входить до серії матеріалів про корпоративну соціальну відповідальність у SoftServe. Щоб дізнатися більше про нашу роботу у галузі КСВ, переходьте за посиланням.

Як ІТ-Школяр дає можливість дітям вчити програмування

Проєкт ІТ-Школяр стартував у 2014 році в Івано-Франківську.

/uploads/stories/we-wanted-to-broaden-childrens-horizons-and-show-things-could-be-different-dot-what-is-it-shkolyar/dan02654-2.jpg?1651009082019

Ми розуміли, що в нас є можливості навчати дітей. У нас на початку не було великого бюджету, бо ми й не потребували його. Було потрібне приміщення (ним поділилась ІТ Академія), активні люди (а в нас є ІТ-спеціалісти, які готові ділитись своїми знаннями) та організаторські здібності.

ОЛЕНА ОЛЕКСИН | PROJECT COORDINATOR

Зібравши викладачів-волонтерів, Олена сконтактувала зі школами-інтернатами та розповіла про проєкт. Вдалось зібрати перший набір учнів, яких навчали, як працювати з HTML, CSS, JavaScript, а також тестування програмного забезпечення. Окрім цього, навчання охоплювало й роботу в команді, навики проведення презентацій, лідерство і навіть цифрову безпеку.

«Це базові знання. Хотілося дати можливість дітям познайомитися зі світом ІТ: показати, яке майбутнє будують в Україні, розширити їхні горизонти, провести екскурсію компанією, познайомити з нашими працівниками», — пояснює Олена.

Ідеї з наповнення навчальної програми пропонували самі працівники. Заняття відбувались на вихідних, у вільний час. Навіть відсутність педагогічної освіти не завадила працівникам компанії допомогти дітям навчитись чогось нового — вистачило бажання.

Як каже Олена Олексин: «Я і раніше займалася волонтерською діяльністю і бачила дуже класних обдарованих дітей. Але я розуміла, що в них немає достатнього ґрунту, аби ці задатки могли прорости. Мені і колегам, які долучилися до проєкту, було боляче від того, що ці діти, на жаль, не мають можливості розвиватися».

Після першої групи стало зрозуміло — проєкт варто продовжувати. Як розповідає Олена Олексин, вони працювали зі школами-інтернатами, школами-інтернатами для обдарованих дітей з сільської місцевості, а також із дітьми з малозабезпечених родин, які вчаться у звичайних школах. Проєкт став настільки успішним, що після Івано-Франківська розширився на Львів та Дніпро. А зараз до нього хочуть доєднатись ще Чернівці та Одеса.

Як працює проєкт

Навчання в рамках проєкту ІТ-Школяр триває три місяці. На початку спеціального відбору учасників не було, запрошували всіх охочих учнів 8-10 класів. Як пояснює координаторка проєкту, це було важливо, щоб учні могли скорегувати плани щодо подальшої освіти, якщо захочуть й надалі працювати з ІТ. Згодом, коли проєкт розширився, діти мали скласти невеликий тест на початку, щоб перевірити їхні математичні здібності.

У фіналі кожен з учнів готує презентації власних проєктів.

«У нас все по-серйозному, як в справжньому ІТ. Я завжди згадую їхні перші розповіді про себе і фінальні презентації — це така разюча зміна. Ці розправлені плечі, впевнений погляд, задоволення від своїх досягнень. Мені здається, це одна з найбільших винагород — просто бачити цю зміну», — переконана Олена Олексин.

Загалом через цю програму лише в Івано-Франківську пройшло понад 60 учасників.

Як цей проєкт впливає на майбутнє його учасників

За словами Олени Олексин, багато дітей залишаються потім в ІТ (наприклад, один з її нинішніх колег — випускник ІТ-Школяра).

/uploads/stories/we-wanted-to-broaden-childrens-horizons-and-show-things-could-be-different-dot-what-is-it-shkolyar/dan02125-2.jpg?1651011889768

«Можливо, це пов’язано з тим, що ІТ зараз у тренді. Ми спілкуємося з нашими студентами та випускниками, і я знаю, що хтось мріяв піти в кіберполіцію — і вибрав цей шлях. Є діти, які дійсно пов’язали своє життя з ІТ та розробкою. Є діти, які пішли в дизайн, але, тим не менше, це навчання вплинуло на них», — каже вона.

На думку Олени, цей проєкт — приклад того, що треба давати людям вудку замість риби. Допомагати їм розвиватись та проявити себе, щоб влаштувати собі краще майбутнє.

«В Україні є неймовірна кількість талантів, і їм потрібно давати шанс. Давати можливість людині рухатися самій, а не жити на дотаціях, і щоб далі будувати цю країну разом із нами»,— переконана фахівчиня.

Та окрім того, що цей проєкт може допомогти його безпосереднім учасникам, він допомагає будувати спільноту з усіх людей, які до нього долучені.

«У SoftServe я відчуваю спільноту. Я знаю, що тут є багато активних людей, які готові підтримати, вкладати свій час, ресурси, фінанси, щоб інвестувати їх в країну. Для мене це дуже цінне розуміння. Бо я би могла працювати багато де, але для мене важливо працювати в компанії, яка є соціально відповідальною і в якій є така спільнота. Це неймовірне відчуття, що є люди, на яких можна опертися, з якими ви поділяєте схожі цінності», — каже Олена Олексин.