Ще у 2005-му, у SoftServe зрозуміли, що найкращий спеціаліст — це той, якого ти навчиш сам, під свої потреби. Тоді у компанії працювало багато початківців, тож звична модель, коли нові працівники привʼязуються до керівника чи ментора, аби всього навчитись, перестала бути ефективною. Так стартувала перша група ІT Академії, яка вже за рік модифікувалася в університет — з Language school та центром для сертифікації кандидатів за відповідними технічними напрямами.

Як і у 2005-му, зараз академія бере на роботу близько 70% своїх випускників. Щоправда, тоді це було приблизно 60 людей, а зараз — понад тисяча.

Минулого року ми досягнули цифри 1300 людей, найнятих за один рік. Це означає, що кожного дня ми брали десь по чотири людини з випускників ІТ Академії.

АНДРІЙ ПЕРЕЙМИБІДА | TALENT ACCELERATION CENTER DIRECTOR

Сьогодні ІТ Академія продовжує працювати як в Україні та і у інших наших європейських девцентрах. Ми продовжуємо навчати та створювати соціальні проекти, та допомагати початківцям розпочати свою кар'єру в ІТ.

До слова, 20% місць на платних курсах ми пропонуємо студентам з соціально незахищених верств населення та вимушеним переселенцям. Для зарахування потрібно написати мотиваційний лист та успішно пройти тестове завдання. В такому випадку талановиті кандидати, які не мають змоги оплатити навчання, мають нагоду опанувати нову професію та рости з компанією професійно.

Ця стаття входить до серії матеріалів про корпоративну соціальну відповідальність у SoftServe. Щоб дізнатися більше про нашу роботу у галузі КСВ, переходьте за посиланням.

Як еволюціонує ІТ Академія

На початку навчання відбувалося за стандартною університетською моделлю — набір лекцій, який мав покривати універсальні знання, потрібні кожному спеціалісту початкового рівня. Зараз же освітній процес став дуже практичним: окрім теорії, студенти отримують вузькоспеціалізовану підготовку за конкретним напрямом. Академія працює на вимоги бізнес процесів і готує спеціалістів за пріоритетними напрямами. Для цього в академії працює команда менторів і експертів — працівників компанії, які діляться практичним досвідом.

Конкурс в академію — близько шести людей на місце. Тобто аби зібрати 2000 студентів, з яких 1300 стануть фахівцями SoftServe, треба мати 12 тисяч кандидатів на рік — достатньо кваліфікованих, аби пройти відбір.

«Якась частина людей закінчує нашу академію і йде працювати до інших компаній. Це нормально. Можливо, потім хтось із них повернеться до нас, і це теж добре, адже ми працюємо на одному ринку».

Система академії гнучка: вона годиться і для досвідчених спеціалістів, які в якийсь момент змінили рід діяльності, і для новачків.

Наприклад, якщо людина не готова йти на стажування, компанія пропонує пройти марафон з кодування. Студент має певні задачі, які повинен швидко вирішувати і на тому набивати руку, отримувати досвід і практикувався.

Також для молоді є варіант підготовки «Основи», в якому можна вивчити основи баз даних і мереж, щоб потім, накопичивши ці знання, бути готовим прийти в академію на стажування. А стажування — це вже робота в проєкті.

З клієнтськими проєктами стажери не працюють, а вчитися на модельних — не цікаво. Тож команда академії пропонує соціальні проєкти, над якими студенти працюють разом із досвідченими фахівцями.

«По-перше, соціальний проєкт цікаво робити, адже так ви приносите користь для суспільства. По-друге, його можна додати в резюме, по-третє, це дуже наближено до реального життя, бо там є реальний замовник», — пояснює Андрій Переймибіда.

Серед найвідоміших — проєкт «Green city» про екологію, з яким випустилось багато спеціалістів, чи «Навчай українською», який дозволяє знаходити потрібні українськомовні гуртки. Є і такі, які вже увійшли в історію: проєкт для Львівського лялькового театру, додаток завдяки якому людина вибирає мову, якою вона хоче транслювати виставу. Аби подивитися, як він працює, до компанії приїжджав посол Франції.

«Наша молодь правильна, вони дуже позитивно до цього ставляться. І було би дивно, якби ми їх змушували робити, наприклад, якісь внутрішні проєкти на благо компанії. Це соціальний внесок. Клієнтам ми ставимо вимогу, аби весь вихідний код програми був публічним. Це робиться на благо суспільства, і так студенти знають, що роблять щось значуще. Нашому новому поколінню це дуже важливо. Вони знають, що вони візьмуть лінк і покажуть свою частинку роботи».

Напрям соціальних проєктів команда планує розвивати і далі — можливо, у нових формах.

Що буде далі?

«Мені би хотілося, щоб все було класно і ми сконцентрували свою роботу на соціальних проєктах, на розвитку рівня освіти загалом, на наукових дослідженнях, які ми могли би робити силами своїх інтернів. Це було би прекрасно», — ділиться керівник.

Нині в академії є програми R&D різного рівня складності. На наступний рік у компанії планують стартувати R&D інкубатор у Києві. Цього року вже мали подібний досвід у Харкові, два роки тому — у Львові. Там, наприклад, студенти розробляли застосунок для розпізнавання емоцій, працювали командами і отримували за це стипендії.

«Зараз у мене велика команда, і, здається, те, що мене мотивує, — це передавати знання і будувати такі процеси, які забезпечать зростання людям. Бачити класний результат, як люди, які вчилися, потрапили на роботу, виросли, зайняли високі посади, — це прекрасно».