Про роботу групи тестувальників, які перевіряють доступність сервісів, розповідає Олег Шпай, який пройшов спеціальне навчання від SoftServe на базі курсу Accessibility testing від SoftServe IT Academy, та керівниця Accessibility Testing Service Вікторія Ширяєва.

Ця стаття входить до серії матеріалів про корпоративну соціальну відповідальність у SoftServe. Щоб дізнатися більше про нашу роботу у галузі КСВ, переходьте за посиланням.

Як зробити технології доступними для всіх

У 2016 році до SoftServe звернувся новий великий клієнт: його додаток з business solution потребував accessibility, тобто його треба було зробити доступним для користувачів з інвалідністю.

/uploads/stories/accessibility-should-be-tested-by-those-who-need-it-dot-how-softserve-makes-services-accessible/dan04841.jpg?1653772799576

«У них були заблоковані мільйонні контракти, яких вони не могли підписати через те, що програма була недоступною. Такі контракти часто заблоковані в багатьох клієнтів, бо у світі, зокрема у США та Європі, існують закони, які вимагають використовувати, розробляти, купувати тільки ті програми, які доступні для всіх користувачів. З огляду на таку законодавчу вимогу, наш клієнт не міг продати продукт своєму клієнту — і так з’явився accessibility проєкт», — розповідає керівниця Accessibility Testing Service Вікторія Ширяєва.

Компанія довго шукала експертів з accessibility, які могли б допомогти зробити цей проєкт. Коли таких спеціалістів не знайшли, вирішили взяти власну команду QA і навчити їх цього. Так з’явилась команда з унікальною експертизою, що складається з 10 людей, QA та девелоперів, які півтора року працювали над цим проєктом. Після завершення роботи виникла ідея зберегти цю експертизу. Таким чином експертиза перетворилась на додатковий сервіс, який SoftServe почав надавати клієнтам.

Цей проєкт зі старту не мав дуже великого успіху, тому що багато хто не знає про accessibility. А хто знає, то недооцінює його.

ВІКТОРІЯ ШИРЯЄВА

SoftServe відштовхується від інтернаціонального ґайдлайну з accessibility, який містить приблизно 70 критеріїв. При цьому люди переважно думають лише про три-п’ять критеріїв. Крім того, часто не враховують, що цей ґайдлайн дбає про дуже різноманітні групи: наприклад, про людей з порушеннями зору, моторно-рухового апарату, слуху; тих, хто не розрізняє кольорів або користувачів з інтелектуальними порушеннями тощо.

«Коли accessibility не виставлено одним із пріоритетів для компанії чи продуктів, то на нього й не звертають уваги. Велика проблема в тому, що багато компаній думають про це як про щось другорядне, тож ніхто цього питання не досліджує. А потім, коли вже приходить момент, що accessibility все-таки треба додати, то продукт вже є готовий і імплементувати туди зміну стає складно», — пояснює Вікторія Ширяєва.

Спершу спеціалістка особисто пропонувала для різних проєктів додати accessibility сервіс.

«Ми знали, що в один з проєктів потрібна доступність, і хотіли запропонувати їм свій сервіс. Навіть відсилали їм якісь презентації, але вони відмовилися, сказали, що хочуть, аби саме люди з інвалідністю потестували їхній продукт. Тоді в мене ніби лампочка загорілася: це якраз те, чого нам не вистачає. Ми можемо запросити тих людей, які реально там будуть спеціалізуватися і давати такий фідбек, якого не вистачає клієнтам», — розповідає Вікторія.

Ця ідея закрутилася. Вона сподобалася керівництву, після чого стартувала група в ІТ-академії.

Як працює доступність в Україні

Олег Шпай — один із членів команди, яка працює над Accessibility Testing.

/uploads/stories/accessibility-should-be-tested-by-those-who-need-it-dot-how-softserve-makes-services-accessible/dan04849.jpg?1653772859501

Я дуже давно хотів працювати в сфері ІТ, але таку роботу не так легко знайти, коли ти незрячий

ОЛЕГ ШПАЙ

Олег мав певний практичний досвід та технічні навички, коли його запросили на співбесіду в ІТ-академію, щоб спробувати свої сили в accessibility. Олег каже: було круто не просто займатись роботою, а й робити щось корисне для себе та інших людей.

Він покликав двох друзів, з якими досить близько спілкувалися. Після технічної співбесіди та тесту на знання англійської мови вони потрапили до першого набору ІТ-академії. Так в 2020 році сформувалась перша команда з Accessibility Testing з п’ятьох незрячих людей.

Особливість роботи над доступністю в Україні, порівняно з американським чи європейським ринками, полягає в тому, що у нас немає таких суворих вимог та відповідальності щодо їхнього виконання. З іншого боку, іноді самі замовники можуть відмовлятися від пропозицій з accessibility.

«Наприклад, на сайті написано, де закупляють продукти для харчування в освітніх закладах. І хтось із замовників кидає фразу: «Та ну, незрячі не будуть сюди заходити, для чого їм це знати». Це обурює, адже, припустимо, в нашій команді є незряча мама, її син, відповідно, вчиться в школі. Звичайно, що їй було б цікаво зайти і подивитися на ці продукти», — пояснює Олег Шпай.

Важливо пояснювати, що іноді люди з порушеннями зору можуть не користуватись якимись сервісами саме через проблеми з доступністю, а не тому, що вони їм непотрібні чи нецікаві.

Як зробити accessibility популярним сервісом серед замовників

Допомогти зробити доступність та інклюзивність поширеним сервісом серед замовників могло б краще врегульоване законодавство, що зобов’язувало їх впроваджувати accessibility.

Але також посприяти цьому може обізнаність та поширеність такої практики на ринку. Наприклад, у країнах Європи accessibility стає трендом: якщо ти не дотримуєшся цього тренду, не робиш щось корисне, то немов відстаєш від ринку. Для України цей шлях ще попереду.

«Наприклад, якщо ще під час навчання людині розповідають про важливість accessibility, то під час роботи вона вже буде це розуміти, і перевіряти софт на доступність. Щодо клієнтів, то тут мова не тільки про трендовість. Переваг набагато більше, зокрема, доступність приносить більше прибутку», — пояснює Олег Шпай.

На думку Олега, accessibility мають тестувати люди, яким це accessibility потрібне. Цю думку поділяє і Вікторія, яка підкреслює, що ідею з залученням незрячих до тестування варто було спробувати імплементувати раніше. Адже подібне тестування реальними кінцевими користувачами має додаткову цінність для замовника.

Якщо імплементувати доступність зі старту розробки, подібні accessibility-активності можна втілити м’якше і непомітніше. Якщо ж вносити зміни у вже готовий продукт, потрібно більше зусиль, часу та ресурсів.

«Тому і треба, щоб про такі речі, як доступність, говорили в професійних навчальних закладах. Ну і в принципі про такі речі можна говорити під час навчання, навіть у школі. Треба забезпечувати якийсь мінімальний рівень обізнаності», — додає Олег Шпай.